Консультування

1.  Емоції виникають у процесі взаємодії з навколишнім світом. Необ­хідно навчити дитину адекватно реагувати на певні ситуації та явища зовнішнього середовища. 
2.   Не існує поганих і хороших емоцій і дорослий у взаємодії 3 дити­ною повинен постійно звертатись до доступних їй рівнів організації емоційної сфери. 
3.   Почуття дитини не можна оцінювати, не слід вимагати, щоб вона не переживала те, що вона переживає. Як правило, бурхливі афективні реакції — це результат тривалого стримування емоцій. 
4.   Потрібно навчати дитину усвідомлювати^свої почуття, емоції, виявля­ти їх у культурних формах, спонукати до-розмови про свої почуття. 
5.   Не слід вчити дитину пригнічувати власні емоції. Завдання дорослих полягає в тому, щоб навчити правильно спрямовувати, виявляти свої почуття. Не слід у процесі занять з «важкими» дітьми намагатися цілком ізо­лювати дитину від негативних переживань. Це неможливо зробити в повсякденному житті, і штучне створення «тепличних умов» тільки тимчасово вирішує проблему.

Якщо дитина бреше, додержуйтеся таких правил: 
— частіше хваліть дитину, заохочуйте її за гарні вчинки;
 — якщо ви впевнені, що дитина бреше, постарайтеся викликати її на відвертість, з'ясувати причину неправди;
 — знайшовши можливу причину неправди, постарайтеся делікатно усунути її так, щоб розв'язати цю проблему; 
— не карайте дитину, якщо вона сама зізнається в неправді, дасть оцінку власному вчинку